На ринку охоронних послуг продовжує мати місце небезпечна практика використання сертифікатів відповідності не за прямим призначенням. Замість підтвердження відповідності вимогам стандартів, сертифікація дедалі частіше використовується як інструмент маркетингової маніпуляції — з метою створення уявної переваги у тендерах та конкурсах, зокрема у сфері державних закупівель.
Приклад з практики
Федерацією було проаналізовано випадок, коли охоронна компанія отримала сертифікат відповідності ДСТУ EN 50518:2019 — технічному стандарту, який визначає вимоги до центрів приймання тривожних сповіщень (ЦПТС), зокрема щодо фізичних характеристик об’єкта, резервних систем, засобів зв’язку тощо.
Однак у тексті самого сертифіката було зазначено, що система управління компанії нібито охоплює також:
• консалтингову діяльність,
• проведення приватних розслідувань,
• діяльність з охорони громадського порядку,
• електромонтажні роботи.
Ці сфери жодним чином не регулюються стандартом ДСТУ EN 50518:2019, що є порушенням принципів достовірності та цільового застосування сертифікації.
Що це означає для ринку?
Таке використання сертифікатів:
• вводить в оману замовників щодо фактичних компетенцій компанії;
• створює нерівні умови конкуренції, дискредитуючи тих учасників ринку, які чесно декларують свою відповідність стандартам;
• підвищує ризик вибору постачальника, який не має реальної здатності якісно надавати заявлені послуги.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що такі практики застосовуються саме у сфері безпеки, де на кону — не лише кошти замовника, а й безпека людей та захист об’єктів.
Подібні маніпуляції не були б можливими без недоброчесності органу з сертифікації, який бере на себе відповідальність за зміст сертифіката, свідомо перекручуючи суть стандарту заради комерційної вигоди.
Позиція Федерації
Федерація вважає неприпустимим використання технічних стандартів з метою маніпулювання сертифікацією. Скарга щодо цього випадку вже направлена до Антимонопольного комітету України.
Закликаємо:
• Замовників — уважно аналізувати зміст сертифікатів, а не лише їх наявність;
• Сертифікаційні органи — дотримуватись вимог об’єктивності та доброчесності при оформленні сертифікатів;
• Державні органи — запроваджувати дієві механізми контролю в цій сфері;
• Учасників ринку — підтримувати прозору та чесну конкуренцію.
Без доброчесності в охороні — немає справжньої безпеки.